Оцінка ефективності логістичних систем: методологія та практика

Ефективність логістичної системи визначається рівнем якості обслуговування та загальних логістичних витрат. Постійне зростання інтересу до покращення ефективності логістичного ланцюга призводить до високих вимог до системи оцінки показників, яка повинна забезпечувати комплексну оцінку логістичних процесів. Головним критерієм такої ефективності є мінімізація логістичних витрат, при цьому забезпечуючи необхідний рівень логістичного сервісу.

Основні критерії оцінки ефективності логістичної системи

Основні критеріїї для оцінки ефективности логістичної системи це:

• витрати

• якість послуг

• час

• активи.

Витрати

Витрати, пов'язані з логістичними операціями, є ключовим показником результативності логістичної діяльності. Ці витрати можуть бути виражені загальною сумою в грошовому еквіваленті, витратами на одиницю продукції (питомі витрати) або як відсоток від обсягу продажів. За кордоном аналіз логістичних витрат зазвичай проводять у відсотках до ВНП (для країни загалом) або обсягу продажів компанії (галузі). Детальніше ми розглянемо сутність та склад логістичних витрат нижче.

Якість послуг (задоволення клієнтів)

Група логістичних показників, пов'язаних з обслуговуванням споживачів, включає:

1. Досконале замовлення:

• Повна доставка всіх замовлених товарів.

• Дотримання встановленого терміну доставки з допустимим відхиленням одного дня.

• Акуратне ведення документації щодо замовлення.

• Виконання погоджених умов постачання, включаючи якісну установку, правильну комплектацію, готовність до використання та відсутність замовлень.

2. Задоволення споживача:

• Доставка до назначеного терміну.

• Рівень витрат на гарантійне обслуговування.

• Час реагування на претензії споживачів і їх задоволення.

3. Якість продукції:

• Частота зіпсування продуктів.

• Вартість зіпсованих продуктів.

• Кількість претензій.

• Кількість повернень товарів від споживачів.

• Вартість повернених товарів.

Ці показники використовуються для вимірювання рівня задоволення споживачів, якості обслуговування та продукції, що допомагає оцінити ефективність логістичних операцій.

Час

Часові показники вимірюють спроможність фірми швидко реагувати на запити споживачів, від моменту підтвердження наміру покупки до отримання продукту споживачем.

Ключові показники часу виконання замовлень включають:

• Тривалість виробничого циклу: час від замовлення ресурсів до випуску готового продукту, включаючи зовнішні та внутрішні поставки.

• Час реакції ланцюга поставок: час, необхідний для виявлення та реагування на зміни в ринковому попиті шляхом коректування оперативних планів та збільшення виробництва.

• Виконання виробничого плану: середня фактична частота повного дотримання календарних планів випуску продукції з допустимим відхиленням (+5%).

• Ці показники допомагають виміряти ефективність фірми у виконанні замовлень та своєчасному задоволенні потреб споживачів.
  

Активи

Оцінка активів включає ефективність використання капіталу, вкладеного у споруди, устаткування та обіговий капітал, пов'язаний з запасами. Оцінка управління активами вказує на швидкість обороту обігових активів (зокрема запасів) та успішність окупності основних засобів.

Ключові показники використання активів включають:

• Точність прогнозів: ретроспективна оцінка, заснована на безпомилкових прогнозах попиту за останні три місяці в середньому.

• Старіння запасів: витрати, пов'язані зі старінням запасів, виражені у відсотках від їх середньої вартості.

• Завантаження потужностей: частка завантажених потужностей у загальному обсязі наявних потужностей.

Типові показники ефективності використання логістичних активів також включають: тривалість операційного циклу, оборотність запасів (в обертах і днях), рентабельність сукупних активів, рентабельність обігового капіталу, рентабельність основного капіталу, рентабельність інвестицій тощо.

Ці абсолютні логістичні показники самі по собі мають обмежене значення, але можуть бути використані для порівняння за такими критеріями:

• З абсолютними стандартами: найкращі можливі результати.

• З цільовими стандартами, що встановлені на основі реальних та досяжних цілей.

• З минулими стандартами, коли аналізуються результати з минулого.

• Зі стандартами конкурентів, щоб вивчити результати роботи конкурентів.

Фінансові показники широко використовуються для вимірювання ефективності логістичної системи через їхню простоту, переконливість та здатність до системного аналізу та порівняння результатів. Проте, вони мають свої недоліки, такі як затримка у відображенні поточних результатів, повільна реакція на зміни, залежність від бухгалтерських методів та недостатнє врахування логістичних аспектів. Фінансові показники можуть сигналізувати про проблеми, але не вказують їх природи або шляхи виправлення.

В останні роки все більше уваги приділяється концепції "діаграм збалансованих переваг" для визначення ефективності логістичної системи. Ця концепція враховує ключові показники ефективності, які часто не є фінансовими, і надає керівництву компанії більш повні інструменти для досягнення стратегічних цілей, порівняно з традиційними методами, що базуються на фінансових оцінках. Ключові показники ефективності визначаються згідно зі стратегічними цілями компанії.

Для побудови такої діаграми пропонується чотириступеневий процес:

• Формулювання стратегії управління логістичним ланцюгом.

• Виявлення вимірюваних параметрів досягнутого успіху.

• Визначення впливових процесів, які визначають кінцеві результати.

• Визначення основних факторів ефективності цих процесів.

У наведеній схемі успіху логістичної системи виділяються якість, швидкість і вартість як основні критерії. Ці цілі поєднують оцінку якості з внутрішніми показниками ефективного використання ресурсів і активів.

Вимірювання результатів неминуче спонукає керівників зосередитися на вирішенні цих ключових проблем.

Сучасні підходи до оцінки ефективности логістики

Інший підхід до оцінки ефективності логістичної діяльності і покращення функціонування логістичного ланцюга полягає у розумінні структури логістичних процесів. Цей підхід включає складання карт процесу, що охоплюють потоки від замовлення покупця до поставки товару.

Складання карт процесів в логістичному ланцюзі є першим кроком до розуміння можливостей підвищення ефективності через реінжиніринг. Цей підхід базується на розрізненні часу, який "додає цінність" (час, що створює перевагу для покупця), і часу, який "не додає цінність" (час, який може бути уникнутий без втрати переваг для покупця).

Відповідно до даного методу, ефективність логістичного ланцюга може бути визначена за формулою:

Елл = Чц / Члл,

де Елл - ефективність логістичного ланцюга;

Чц - час, що збільшує цінність;

Члл - часова довжина логістичного ланцюга.

Зазвичай цей показник становить менше 10%. Для підвищення ефективності логістичного ланцюга слід зосередитися на розумінні логістичних процесів і скороченні часу, що не збільшує цінність.

Під час дослідження ефективності логістичного ланцюга виділяються етапи його еволюції, що обумовлюють використання різних критеріїв. Початково акцент був на підвищенні ефективності окремих учасників або пар господарських суб'єктів, застосовуючи економічні показники для оцінки. Популярними стали критерії, що відображають витрати учасників ланцюга та економічні результати, такі як максимум прибутку, очікуваний фінансовий результат, чиста приведена вартість проекту тощо.

Подальший розвиток ефективності логістичної діяльності полягає у глибшій інтеграції учасників системи. Запропоновано використовувати інтегральний критерій як показник ефективності, що має різні складові залежно від підходу та мети дослідження. Проте, вчені наголошують на відсутності універсального критерію, оскільки він залежить від конкретних умов та контексту.

Висновки

Розвиток обслуговування споживача та інтеграція призвели до комплексного оцінювання ефективності логістичних систем за допомогою багатовекторних критеріїв. Реалізація логістичних проектів вимагає урахування мультиплікативного ефекту та оцінки різних аспектів ефективності, таких як надійність, стійкість, адаптивність, економічна ефективність та якість логістичного сервісу для споживачів. Застосування технологічних та економічних показників ефективності може бути здійснене на різних рівнях оцінки, включаючи стратегічний, тактичний та функціональний. Використання інтегральної системи оцінки для оцінки всього логістичного ланцюга виявляється найбільш ефективним підходом.