beta
Сервіс працює в бета-режимі
Деякі функції можуть працювати некоректно, якщо ви помітили помилку, будь ласка, повідомте нам у чаті

Роль інформаційних технологій в управлінні транспортними потоками: досвід та практика

Останнім часом активно розвиваються нові логістичні технології на основі інформатики. Вони використовують важливість інформаційних систем. Взаємодія підприємства з постачальниками, споживачами та іншими організаціями здійснюється через матеріальні та інформаційні потоки.

Проте, існують виклики в подоланні місць стику між інформаційними системами. Це стає проблемою, коли потоки перетинають межі компетенції та відповідальності різних підрозділів або організацій. Використання інформаційної техніки може значно покращити ефективність і забезпечити інтеграцію систем в межах підприємства.


Проблеми у інформаційній логістиці


Останні роки спостерігається активний розвиток логістичних технологій, що базуються на інформатиці, включаючи важливу роль інформаційних систем. Розвиток логістики в розвинених країнах стимулюється потребою в швидкій реакції на ринкові умови та адаптацією до змін.

Логістика зосереджена на плануванні, керуванні та контролі матеріальних та інформаційних потоків в підприємницькій діяльності. Інформаційні системи в логістиці забезпечують швидку реакцію на ринкові вимоги, моніторинг часу доставки та оптимізацію функцій у ланцюгах постачання та доставки.

Проблеми створення інформаційних систем на підприємствах включають відсутність точного та оперативного збору інформації, що призводить до несвоєчасного та недостовірного отримання даних. Низький рівень розвитку комунікаційних мереж та відсутність інформаційної взаємодії між постачальниками і покупцями ускладнюють створення логістичних інформаційних систем.

Рекомендовані заходи включають створення галузевих та внутрівиробничих центрів для керування інформаційними та матеріальними потоками, використання логістичних інформаційних систем з електронними перевізними документами та налагодження логістичної взаємодії між постачальниками та покупцями з урахуванням економії ресурсів та енергії.

Проблема відсутності технічного забезпечення на підприємствах утруднює створення логістичної інформаційної системи. Недостатність комп'ютеризованої системи зв'язку ускладнює ефективне керування та обмін даними.

Також проблемою є зовнішньоекономічна діяльність підприємств, зокрема подолання митних бар'єрів та забезпечення міжнаціонального спілкування. Рішенням може бути впровадження єдиної міжнаціональної комунікаційної інформаційної системи для контролю матеріальних потоків та сприяння швидкому обміну інформацією.

Ця система повинна мати власну комунікаційну мережу та забезпечувати постійний обмін даними між користувачами. Заміна паперових документів електронними впливатиме на синхронізацію потоків інформації, але може зустрічати юридичні та фінансові складності.

Прогресивні технології, такі як канали зв'язку на основі лазерів або космічний зв'язок, можуть вирішити ці проблеми, але вони є дорогими та вимагають значних інвестицій для багатьох підприємств.


Особливості сучасних інформаційних систем у логістиці

Раціоналізація логістичних процесів раніше була спрямована на фізичний транспорт, але зараз основна увага приділяється інформаційному потоку, який керує матеріальним потоком. Поліпшення в інформатиці та організації може мати більший вплив, ніж технічні інновації.

Кожен рух матеріалів супроводжується передачею інформації. Інформація допомагає у вчасній підготовці до прийому вантажу і містить дані про товари, відправників, одержувачів і небезпечні властивості. Вона також може рухатися в зворотному напрямку, включаючи підтвердження прийому, фактури, рекламації і додаткові замовлення.

Інформація є важливим фактором у логістиці, допомагаючи оптимізувати запаси і прискорювати транспортування. Відсутність своєчасної інформації може призвести до надмірного накопичення матеріалів через невизначеність споживачів і постачальників.

Підприємства повинні швидко адаптуватися до ринкових вимог, враховувати ціни, витрати і аналізувати ефективність замовлень і продуктів. У багатьох галузях відбувається перехід від масового виробництва до індивідуального виробництва на замовлення зі швидкими поставками.

Щоб підприємство могло оперативно реагувати на вимоги ринку, воно повинне підвищити:

Прозорість діяльності:

  • Мати актуальні дані про стан і тенденції розвитку ринку.

  • Гнучкість:

  • Швидко впроваджувати зміни вимог ринку у виробництво.

  • Ефективність:

  • Виконувати вимоги ринку з низькими витратами, щоб конкурувати.

  • Інформаційна техніка може значно сприяти досягненню цих вимог. Прозорість і гнучкість досягаються за допомогою інтегрованих інформаційних і управлінських систем, які переступають границі підрозділів підприємства.

Основні риси інформаційних систем:

  • Інформація підготовлюється та записується в базу даних один раз і використовується для різних цілей.

  • Інформаційні процеси взаємопов'язані і взаємодіють за посередництвом єдиної бази даних.

  • Інформаційні системи забезпечують підготовку, збереження, обробку, контроль і передачу даних.

  • Інформаційні системи можуть бути реалізовані як мережа обчислювальних машин різних розмірів і терміналів.

Логістичні інформаційні системи включають інформаційні мережі, що охоплюють вимоги замовників, розподіл, виробництво і постачальників. Вони розділяються на три групи, включаючи планові системи, які створюють і оптимізують ланки логістичного ланцюжка.

Інформаційні системи, які допомагають у прийнятті довгострокових рішень щодо структур та стратегій.

Планові системи, відомі також як інформаційні системи для довгострокового прийняття рішень щодо структур і стратегій, мають основну функцію у створенні та оптимізації ланок логістичного ланцюжка. Ці системи характеризуються виконанням задач у пакетному режимі обробки.

Інформаційні системи, призначені для прийняття рішень на середньострокову і короткострокову перспективу.

Диспетчерські системи, також відомі як диспозитивні системи, є інформаційними системами, що спрямовані на ефективне керування логістичними системами на середньострокову і короткострокову перспективу. Вони вирішують завдання, такі як розпорядження внутрішньозаводським транспортом, контроль запасів готової продукції, матеріальне забезпечення та підрядні постачання, а також запуск замовлень у виробництво. Деякі задачі можуть бути оброблені в пакетному режимі, тоді як інші потребують інтерактивної обробки (онлайн), оскільки вони вимагають використання найактуальніших даних. Диспетчерська система забезпечує підготовку всіх вихідних даних для прийняття рішень та зберігає актуальний стан системи у базі даних.

Інформаційні системи для виконання повсякденних справ.

Виконавчі системи, також відомі як інформаційні системи для повсякденних справ, використовуються на адміністративному й оперативному рівнях керування. Вони надають швидку обробку даних і актуальність інформації. Інтеграція вертикально і горизонтально є необхідною для досягнення ефективності логістичних процесів.


Побудова і використання інформаційних логістичних систем

Вертикальна і горизонтальна інтеграція з'єднують планові, диспозитивні і виконавчі системи. Обчислювальна техніка використовується для керування технічними процесами і контролю. Децентралізація техніки дозволяє автономну обробку даних. Мережі LAN і WAN забезпечують зв'язок між системами. Створення програмного забезпечення є складним фактором.

  • Принципи побудови логістичних інформаційних систем на базі ЕОМ:

  • Модульність систем в апаратному та програмному забезпеченні.

  • Поступове створення системи поетапно.

  • Чітке встановлення місць стику.

  • Гнучкість системи для вимог конкретного застосування.

  • Прийнятність для користувача діалогу "людина-машина".

Проблеми, пов'язані з інформаційними системами:

  • Збереження традиційних процесів та необхідність змін в організації.

  • Неконтрольоване використання нових технологій та розповсюдження зайвої інформації.

  • Організаційні бар'єри, низька якість даних, непідготовленість підрозділів до впровадження системи.

Кроки стратегічного планування інформаційної системи:

  • Визначення підрозділів для включення в систему.

  • Проектування функціональних областей та їх співвідношень.

  • Визначення важливих об'єктів та їх відображення в системі.

  • Оцінка використання функціональних областей та очікуваного ефекту.

  • Встановлення правил для архітектури та технічної реалізації підсистем.

  • Установлення загальних правил передачі даних між областями системи.

  • Встановлення параметрів для обчислювальної техніки та розробка проекту реалізації.

Стратегічний загальний план інформаційної системи розробляється протягом декількох місяців і актуалізується щорічно. Для цього формується група фахівців з інформатики та користувальницьких підрозділів. Ситуативна дія включає швидке реагування на зміни ринку та організаційні зміни. Комбінування стратегічного планування з ситуативною дією дозволяє приймати швидкі та узгоджені рішення, враховуючи потреби підрозділів.












Поділитися: